Симптоми сальмонельозу у кішок та способи лікування

• тварина стає млявою, постійно ховається в затишних місцях, майже не залишаючи їх навіть для того, щоб поїсти чи попити;
• температура тіла досягає критичних позначок;
• з`являються блювання та діарея;
• у фекаліях може бути кров.

Сальмонельоз у кішок - це бактеріальна інфекція, спричинена сальмонелами. Хвороба розвивається дуже швидко, може призвести до смертельного результату. Особливості збудника, бактерії Salmonella, у тому, що вони надзвичайно стійкі, виживають у найнесприятливіших умовах довкілля. За низьких або високих температур вони довго зберігають свою життєздатність.

Для своєчасної допомоги, призначення антибактеріальної терапії дуже важливо не переплутати хворобу. За перших підозр на цю бактеріальну інфекцію слід провести лабораторні дослідження для підтвердження діагнозу.

Діагностика інфекції

У зв`язку з тим, що сальмонельоз має не специфічні симптоми у кішок, за своїми проявами схожий на інші вірусні або бактеріальні захворювання, насамперед проводять спеціальні дослідження. Перевірити кішку на сальмонельоз слід за допомогою низки аналізів, які проводять у лабораторії ветеринарної лікарні:

• клінічні аналізи крові та сечі тварини потрібні, щоб підтвердити наявність бактеріальної інфекції та перевірити роботу нирок;
• біохімічні показники крові дозволяють оцінити тяжкість ураження печінки, підшлункової залози;
• стан та розмір внутрішніх органів тварини переглядають за допомогою апарату УЗД.

Тільки після бактеріологічного дослідження фекалій кішки та виявлення в них збудника хвороби можна поставити точний діагноз.

Джерела зараження

Сальмонельоз у котів може виникнути:

• після споживання молока чи сирого м`яса заражених сільськогосподарських тварин чи птахів;
• при поїданні інших заражених продуктів, яєць, риби;
• від кішок - носіїв інфекції при контакті зі своїми фекаліями;
• після контакту з іншими зараженими тваринами – гризунами, птахами;
• внаслідок неналежного догляду та недотримання правил гігієни;
• через знижений імунітет у період зміни зубів, через перенесені захворювання шлунково-кишкового тракту, наявність глистів;
• у кошенят внутрішньоутробно через плаценту від хворої вагітної кішки.

Інкубаційний період та розвиток захворювання

Збудники сальмонельозу після попадання в організм починають розмножуватися та отруювати носія продуктами своєї життєдіяльності – ендотоксинами. Внаслідок цього у кишечнику виникає запальний процес.

Токсини накопичуються в організмі та впливають на судини кишкової стінки, збільшують її проникність. При недостатньому опорі організму кішки ендотоксини:

• викликають ділянки крововиливу на слизових оболонках;
• провокують дегенеративні зміни в органах - кишечнику, печінці, нирках, селезінці;
• проникають у лімфатичну систему організму та загальний кровообіг, викликаючи розвиток сепсису - зараження крові;
• вражають усі органи та системи — головний мозок, суглоби, легені.

При зараженні бактеріями всіх органів і тканин організму розвивається печінкова, ниркова, легенева недостатності та настає загибель тварини.

Інкубаційний період після зараження становить від кількох днів до трьох тижнів. Виникнення перших ознак прояву може проходити гостро або нагадувати нездужання при легкому отруєнні. Залежить це від віку вихованця. Інфекція надзвичайно небезпечна для кошенят, тому що вони переносять її вкрай тяжко і можуть загинути вже на другий день хвороби.

Хвороба вкрай заразна. Якщо, крім кішки, в будинку є інші домашні тварини, їх необхідно ізолювати. У собак симптоми, що виникають у разі зараження, такі ж.

Перебіг хвороби, ступінь її тяжкості та форма сальмонельозу залежать від стійкості імунітету кішки.

Форми недуги

Виділяють гостру форму хвороби, підгостру та хронічну.

Гостра форма розвивається при попаданні в організм великої кількості бактерій - збудників та їх токсинів. Характеризується вона:

• стрімким підйомом температури до дуже високих позначок. Високою вона залишається протягом усього періоду хвороби;
• повною відмовою від їжі;
• практично не припиняється рідким проносом, блюванням;
• гнійними виділеннями з очей та носа;

Блювоті передує гіперсалівація. Калові маси можуть містити кров, слиз.

Часті блювання та профузна діарея загрожують виникненням зневоднення, сильної інтоксикації. При такому стані тварина може загинути вже на другу добу після початку розвитку сальмонельозу.

Підгостра форма розвивається з такими ж симптомами лише меншої інтенсивності. Зневоднення може статися не так швидко, як при гострому перебігу інфекції.

Хронічна форма сальмонельозу виснажує організм тварини. При отруєнні продуктами життєдіяльності бактерій розвивається гнійний кон`юнктивіт, пневмонія, анемія. Смерть може наступити через місяць після початку захворювання.

Перша допомога та лікування

Намагатися самостійно вилікувати вихованця від сальмонельозу небезпечно для його життя. Кішка може дуже швидко загинути від ускладнень, що розвиваються на тлі інфекції.

У домашніх умовах можливо надавати тільки першу допомогу та симптоматичну терапію – лікування повинен проводити лише ветеринарний лікар.

Перша допомога полягає в тому, щоб знизити рівень інтоксикації:

• промивають шлунок, щоб видалити з нього залишки зараженої їжі. Процедуру проводять лише водою - вливають кішці зі шприца близько 40 мл, потім викликають блювання;
• для очищення кишечника роблять клізму кип`яченою водою. Необхідно влити близько 100 мл до появи кишечника чистої води;
• для нейтралізації дії токсинів та виведення їх з кишечника використовують сорбенти - Ентеросгель, Активоване вугілля. Доза препарату розраховується за інструкцією та залежить від ваги тварини;
• невеликим об`ємом води, близько 10 мл, кішку напувають кожні 15 хв.

Лікування інфекції комплексне, продовжується близько двох тижнів. Складається воно у призначенні:

• гіперімунної сироватки для формування імунітету проти сальмонельозу;
• крапельниць фізрозчину для боротьби із зневодненням;
• протиблювотних препаратів;
• фуразолідону – протимікробного препарату, активного щодо бактерій Salmonella;
• гепатопротекторів для захисту печінки від шкідливої ​​дії потужних антибіотиків;
• дієти та щадного режиму годування кішки.

Антибіотики та сульфаніламідні препарати – основні засоби боротьби зі збудниками сальмонельозу. Використовують їх протягом тижня. Для надання імунорегулюючої дії хворим тваринам призначають глюкокортикоїди – синтетичні гормони-кортикостероїди.

Потрібно пам`ятати про те, що імунітет до цього захворювання не виробляється. Заразитися кішка може кілька разів упродовж життя. Тому запобіжні заходи повинні бути присутніми завжди.

Профілактика зараження

Догляду за тваринами потрібно приділяти достатньо уваги. Щоб уберегти їх від небезпеки зараження, потрібно:

• утримувати кішку та кошенят у чистоті, завжди дотримуватись для них правил гігієни, напувати лише чистою водою;
• виключити контакт домашнього вихованця з вуличними тваринами;
• включати до раціону м`ясо, якість якого не викликає сумнівів;
• у профілактичних цілях бажано піддавати термічній обробці м`ясо, молоко та яйця;
• не допускати різкої зміни одного корму на інший у перші дні підживлення кошенят;
• промислові корми набувати тільки гарної якості.

Небезпека для оточуючих

Сальмонельоз становить небезпеку і для господаря домашньої тварини. Існує ризик передачі бактерій сальмонел від зараженої кішки до людини. Тому після контакту з хворим вихованцем потрібно дотримуватися правил гігієни особливо ретельно:

• хвору кішку слід ізолювати як від інших тварин, а й від членів сім`ї, особливо дітей;
• провести дезінфекцію тих предметів, які використовувалися під час догляду за зараженою кішкою;
• після обробки хворого вихованця руки слід мити двічі з милом.

Навіть після закінчення лікування кішка може залишатися заразною. У фекаліях будуть присутні бактерії - збудники. Слід обмежити її контакти з іншими тваринами.